Центр Економічного Розвитку
НА ГОЛОВНУ E. ПОШТА
ПРО ЦЕНТР ПУБЛIКАЦIЇ ПРОЕКТИ ТРИБУНА

Приватизацію перетворили на довгострокову годівлю

Сергій СИРОВАТКА, "День"

Парадоксальна метаморфоза: автор початкового варіанту програми приватизації на 2003 - 2006 роки Олександр ПАСХАВЕР перетворюється на одного із системних критиків цього документа. Очолюваний паном Пасхавером Центр розвитку економіки минулого року виграв тендер на розробку проекту програми. Зараз вона допрацьовується у Фонді держмайна після фактичного провалу на голосуванні у Верховній Раді. Олександр Пасхавер упевнений, що після доопрацювання за підсумками депутатських зауважень документ втратить майже все прогресивне, що закладалося в ньому спочатку.

- Схоже, парламентські дискусії навколо програми приватизації перетворили вас на переконаного скептика?

- Зазвичай навколо таких документів, як програма приватизації, завжди відбувається боротьба інтересів. Це звичайне явище. Але у цієї програми й у тому, як її не прийняли, є своя специфіка. Мені здається, цей документ був досить потужним інструментом, який можна було б дати уряду у сфері приватизації. Його сила полягає в тому, що в уряду з'явилися б нові можливості для легального проведення своєї політики. Мені здавалося, що це перевага програми, виявилося - не зовсім так. Програма не дозволяла висмикувати по одному підприємству для того, кому "треба". Такого роду додаткові можливості зіграли, я б сказав, свою негативну роль. Мені здається, що таке "дружне" її неприйняття якраз і пов'язане з тим, що власті не довіряють. І давати потужний інструмент уряду парламентарії не хочуть. Я думаю, це головна причина.

- Але якась програма після доробки все ж буде прийнята. Як ви оцінюєте її перспективи?

- Уряд буде позбавлений можливості відкрито проводити яку-небудь політику в сфері приватизації. Так було й у попередніх програмах. Але уряд завжди проводить якусь політику. А тому він її проводитиме, як і раніше, за допомогою телефонного права: голова Фонду отримує вказівку, кому виграти тендер. Мені здавалося, що відкрита політика більше відповідає стандартам демократії. Однак ще не настав час і не досягнуто того рівня довіри до виконавчої влади, коли б такого роду інструмент був прийнятий.

- Фракції більшості, що проголосували проти, підкреслювали свою незгоду з приватизацією залізниць. Наскільки це питання є принциповим?

- Програма й щодо залізниці, й щодо інших комплексів, ставить питання про те, що не можна випадково брати окремі об'єкти і приватизувати. До них треба підійти комплексно. У зв'язку з ринковою адаптацією галузей треба вирішити питання про державний контроль і корпоративну структуру. Хоч я не можу повірити, що фахівці з залізниці не читали цієї програми. Мені здається, вони просто хочуть вирішувати ці проблеми самостійно. Там зараз дуже активний менеджер, я б навіть назвав його видатним керівником. І, природно, він не хоче делегувати комусь право реконструювати залізницю, приватизувати її. (Нагадаємо, під час "круглого столу" у нашій газеті (див. "День" № 83 від 17 травня) Міністр транспорту Георгій Кирпа висловив свої аргументи проти приватизації залізниць - передусім міркування щодо безпеки руху. При цьому міністр якраз висловлювався проти приватизації рухомого складу та деяких елементів залізничного транспорту. - Ред. )

- Різке неприйняття парламенту викликали плани щодо приватизації спиртової промисловості...

- Я не вважаю, що є якісь серйозні доводи проти того, що треба приватизувати спиртову й лікеро-горілчану промисловість. Чому є заперечення проти її приватизації? Тому що слабка держава не спроможна налагодити систему регулювання. І держава говорить так: я не можу проконтролювати приватників, тоді я не буду продавати. Але хай вона подивиться на себе й створить хорошу систему регулювання! Нехай перестане здійснювати неефективне державне регулювання цією галуззю. Щодо залізниці я ще можу сказати, що залізниці в усьому світі не приватизуються. Приватизується пересувний склад, маршрути. Щодо лікеро-горілчаної й спиртової промисловості це зовсім не так. Це сфера приватного інтересу. І я не бачу ніяких перешкод, щоб цього не зробити, крім того, що треба привести до ладу систему регулювання.

- Чи не бачите ви в лавах противників приватизації тих чи інших галузей представників бізнесу, яким простіше заробляти саме на державних підприємствах?

- Уся програма була відповіддю на цілу низку невирішуваних проблем, що виникли в приватизації. Вийшло так, що з приватизації зробили довгострокову годівлю. Вже цілий шар бюрократів і підприємців пристосовувався до цього в'ялопротікаючого процесу. І цей процес все більш стає тіньовим. Коли було здійснено спробу зробити цей інструмент публічним, було зачеплено дуже багато інтересів. Склався клас людей, які хотіли б усе життя заробляти на приватизації поза публічним контролем.

№106, субота, 21 червня 2003

English version Русская версия DESIGN & DEVELOPMENT by MAX BEZUGLY
Copyright (c) 2004 Center for Economical Development